Mineral'nyi obmien pri Russkoi banie : (opyt eksperimental'noi razrabotki vliianiia bani na usvoenie i obmien kaliia, natriia, kal'tsiia, magniia i zhelieza u zdorovykh liudei) : dissertatsiia na stepen' doktora meditsiny / Sergieia Gruzdeva ; tsenzorami dissertatsii, po porucheniiu Konferentsii Akademii, byli professory V.A. Manassein, D.I. Koshlakov i privat-dotsent P.A. Val'ter.

  • Gruzdev, Sergiei Sergieevich, 1864-
Date:
1890
Catalogue details

Licence: Public Domain Mark

Credit: Mineral'nyi obmien pri Russkoi banie : (opyt eksperimental'noi razrabotki vliianiia bani na usvoenie i obmien kaliia, natriia, kal'tsiia, magniia i zhelieza u zdorovykh liudei) : dissertatsiia na stepen' doktora meditsiny / Sergieia Gruzdeva ; tsenzorami dissertatsii, po porucheniiu Konferentsii Akademii, byli professory V.A. Manassein, D.I. Koshlakov i privat-dotsent P.A. Val'ter. Source: Wellcome Collection.

Provider: This material has been provided by The Royal College of Surgeons of England. The original may be consulted at The Royal College of Surgeons of England.

    15/158 (page 5)
    начала укореняться восточная роскошь, превратившая его к^ ѣпкихъ, храбрыхъ и воздержныхъ гражданъ въ толпу трусливыхъ и сла- быхъ нѣженокъ; послѣднимъ очевидно не могли нравиться простыя бани ихъ предковъ, а нужны были великолѣпныя сооруженія, гдѣ бы можно было среди разнообразныхъ удовольствій проводить ни на что ненужное время ^), И вотъ, по Витрувію ') и Мегсигіа1І8'у^ при Помпеѣ и Августѣ были построены первыя роскошныя гимва- зіи съ банями при нихъ, а позднѣе императоры Неронъ, Веспасіанъ и Титъ придали этимъ зданіямъ столько великолѣпія, что Вассіив*) при видѣ ихъ развалинъ раздумывалъ, не было ли цѣлыо строите- лей этихъ гигантскихъ памятниковъ скорѣе увѣковѣченіе ихъ славы^ чѣмъ польза народа, и что нѣкогда Вепеса, оплакивая гибельную, безумную роскошь ихъ, восклицалъ съ негодованіемъ: сит аЛ Ьаіпеа ІіЬегѣіпогиш регѵеиего? ^иапі;ит йѣаіиагит, диаиі-ит соіішіпагит езѣ ПІЫ1 йизііпепѣтт, зесі іп огпатепіит розііагит ітрепзае саива? дйапіит адиагиш рег ^тасіиз сит іга§'оге ІаЪепІіит? Ео сІеИсіагит регѵепітиз, иѣ піві §етта8 саісаге поИтиз» (ерівіоіа 86). Обширность бань того времени была такъ велика, что Марцеллинъ сравнивалъ ихъ съ деревнями и городами. При нихъ находились цѣлыя улицы^ плош;адки, обширные сады съ широкими аллеями, портики для игръит. д. Кромѣ того здѣсь же устраивались библіотеки, террасы^ огромное число службъ и коррвдоровъ, такъ что нужно было имѣть большой навыкъ, чтобы не заблудиться въ нихъ Развалины бань Каракаллы имѣютъ еш;е и теперь длину въ 1.840 футовъ, при еще большей ширинѣ; въ нихъ могли мыться одновременно 2.300 чело- вѣкъ. Вани Діоклетіана имѣли три тысячи купалень и три громад- ныхъ бассейна для плаванья; надъ сооруженіемъ ихъ трудились,^ по Вагопшй'у, 40.000 работниковъ въ продолженіе пяти лѣтъ ^). Такимъ образомъ бани римлянъ дѣлались все болѣе и болѣе великолѣпными '^) и одновременно все болѣе отклонялись отъ своего Кіиег, Вегпігагсі. Ваз ВасіеІеЬеи ипсі (ііе. Віісіег Ьеі (іеи аИеіі Котеги, ВехіІясЬе 2еі1,зсЬгій Шг йіе Яиаіваггпеікипсіе, Всі. XXVII, 1869, рр. 370—401. Ѵигаѵіі сіе агсІііЬееии-а ІіЬгі сіееет. Ьірві іе, 1867. 139 рр. 8). Вассіпз, 1. с. *) К о п п ъ. Римскія древности. Москва, 1873. Стр. 144- І4б. 3 н а м е н с к і й, 1. с. «Раирег еіЬі ѵійеиіг ас зогсіісіиэ», [разсказываетъ 8еаеса въ 86-мъ письыѣ, ч)і8І рагіеіез та§піз еі ргеііозіз огЬіЬиз геГиІзегиііЦ пізі Аіехаікігіпа шагтога Ки- тМісіз сгизиз с1із1;іпс1;а зшіѣ, пізі іІИз ипсіідие орегоза еі^ іп рісіигае тосіііт ѵагіаіа сігситІШо ргае1:ехі(,иг, пізі ѵііго аЬзсопсІіІиг сатега, пізі ТЬазіиз Іаріз, ^иоп(іат га- гит іп аіідио зресіасиіипі іетріо, різсіпаз иозігаз сігситсіесііі, іп диаз тиНа зисіа- Ііопе согрога ехіпапіи (ІетіИітиз, пі«і аі]иаш аг^епіеа еріяіотіа Гисіеічші. Еі айЬис